|
Не дивлячись на розповсюджену оману, новомодний нині паркур, є насправді лише пізньою копією традиційної української розваги – лемінгуру. На відміну від свого західного аналогу, лемінгур є породженням не праздності або нудьги, а глибоко ідеологічним дійством, вигаданим свободолюбивим українським народом, як певний прояв несприйняття окупаційного антинародного режиму.
Лемінгур є не просто формою соціального протесту, а основою світогляду українців, проявом їх ментальної максими, центром народної душі, чиїи духом глибоко просякнута вся традиційна творчість та національне мистецтво.
Щоб пояснити зміст цього глибоко народного явища, слід з початку розповісти в чім саме полягає концепція лемінгуру.
Лемінгур, на відміну від паркуру, має чіткі місця де ним слід займатись. Цими місцями є автодороги загального користування. При цьому найбільш сприятливими місцями для зайняття лемінгуром є ділянки автотрас, що розташовані поряд з підземними та надземними переходами, різні напрями руху на яких, антинародний окупаційний режим вже сімнадцять років огороджує парканами та відбійниками різної висоти, тим самим грубо порушуючи право на вільне пересування свободолюбивого українського народу та невід’ємну вольність його, псувати бампери автомобілів, що належать іншим представниками нашої непокірної нації.
Процедура здійснення трюку в лемінгурі, полягає у тому, щоб підійшовши до краю тротуару автодороги загального користування, здійснити швидкий і непомітний для водіїв ривок через три смуги руху до перешкоди, подолати її, після чого перебігти залишок дороги.
Не дивлячись на зовнішню схожість з паркуром, лемінгур є набагато більш складною дисципліною, адже спортсмен здійснює свої трюки з КРАВЧУЧКОЮ, а наймайстерніші ентузіасти – зі свіжекупленим на “обойному” ринку унітазом.
Особливим видом лемінгуру є “лемінгур велосипедний”, що полягає у тому, щоб придбавши собі цю тщідушну конструкцію, без знання правил дорожнього руху і (бажано) у нетверезому стані, швидко крутячи педалі здійснити маршбросок до найближчого моргу.
Маємо помітити, що українські водії не залишили без уваги повальне захоплення лемінгуром свободолюбивим багатостраждальним непокірним українськім народом. Саме тому вони встановлюють на свої позашляховики приладдя вигадане австралійськими фермерами (це такі буржуйські колгоспники) для захисту своїх сталевих коней від несподівано вистрибаючих з савани кенгуру.
Хоча таке пристосування й додає певного спортивного азарту прихильникам лемінгуру, але все ж дещо розчаровує їх, оскільки основна мета витівки – ціною власного життя надати роботу рихтувалькам автомайстерень, стає все менш і менш досяжною…
У Києві є чимало місць де ви можете випробувати себе у цьому виді спорту, це (серед іншого) лінії швидкісного трамваю, багаточисельні місця збору лемінгурістів біля центрального жд-вокзалу та (звичайно) неймовірна кількість ділянок на окружній київській автотрасі (особливо біля борщагівки).
Справжньої Меккою для прихильників лемінгуру, є надземний перехід біля смт Чабани, на Києво-Одеській трасі.
На останок помітимо, що майданчики для зайнять лемінгуром ви можете знайти і у своєму місті. Ентузіасти виділяють їх спеціальними знаками – прилаштованими до найближчих дерев і стовпів ВІНКАМИ. Бажаємо вам успіху в вашому знайомстві з світом лемінгуру і ще раз повторимо девіз спортсменів – “ЖИЗНЬ – ХУЙНЯ, СМЕРТЬ БАМПЕРАМ!”.
::топ-блог::
  
http://none-smilodon.kiev.ua/:  |
